Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лоск

Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОСК"
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Залі́плювати, -люю, -єш, сов. в. заліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Залѣпливать, залѣпить.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Ма́шка, -ки, ж. Ласкательное названіе женщины. Кажи, машко! Чого ти соромишся? О. 1861, XI. Кух. 28.
Побужати, -жа́ю, -єш, гл. = побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала. Чуб. V. 487.
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).  
Прожерти Cм. прожирати.
Титулувати, -лую, -єш, гл. Титуловать, называть по титулу.
Цябрина, -ни, ж. = цямрина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.