Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопушиння

Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУШИННЯ"
Бачущий, -а, -е. = бачучий Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Гнидявий, -а, -е. Вшивый. О. 1862. V. 41.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ. Вх. Зн. 30.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ). Желех.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУШИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.