Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок.
Лаврик, -ка, м. = равлик.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Та я прокляв його оселю марну. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная?
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла.
Півгодинний, -а, -е. Получасовый.
Платати, -та́ю, -єш, гл.
1) Пластать, распластывать. Платаний чабак.
2) = латати.
3) Дѣлать, откалывать, отпускать. Платав штуки небожчик.
Прислів'я, -в'я, с. Пословица, поговорка. Українські приказки, прислів'я і таке инше. Збірники О. В. Марковича і др. Спорудив. Ж. Номис.
Секунда, -ди, ж. При игрѣ на торбанѣ: второй изъ четырехъ верхнихъ тоновъ. тонь la.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький.