Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буда́ра, -ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55.
Долива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доли́ти, доллю́, -ллє́ш, гл. Доливать, долить. Не допивай, не доливай — не будеш п'яний. Ном. № 11449. А моторна господиня кухлів доливає. К. Досв. 113.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Нарва́ти, -ся. Cм. наривати, -ся.
Натужно нар. Усиленно. Сказавши, в Йовиша вп'ялася і обняла за поперек і так натужно простяглася, що світ в очах обох померк. Котл. Ен. VI. 37.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Ном. № 648. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Левиц. Пов. 102. Июли це перебіга йому дорогу чорт. Рудч. Ск. II. 21. 2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. Мнж. 92. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці. Шевч. 259. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги. Мет. 184.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Мкр. Н. 9. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Чуб. V. 480. Вітцеві мати з тебе потіху. Kolb. І. 102. Ум. потішка. ЕЗ. V. 125. Потішечка. Чуб. V. 1088. Грин. III. 467.
Походонька, -ки, ж. Ум. отъ похода.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.