Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. Чуб. V. 102. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Н. п. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. Рудч. Чп. 245. То же: буркун синій. ЗЮЗО. І. 166. б) — жовтий. M. officinalis. Мил. М. 87. в) — білий. М. alba. Мил. М. 38. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Чуб. V. 1029. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок. Грин. ІІІ. 348, 688.
Відсипний, -а, -е. Отсыпной.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Кудрявий, -а, -е. 1) Кудрявый. За те люблю Івана, що голова кудрява. Н. п. Було б не топтати кудрявої м'яти. Чуб. V. 160. 2) Пѣнистый. Кудряве пиво людям на диво. Чуб. III. 400.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора. Желех.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Навезти́ Cм. навозити.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. ЗЮЗО. І. 130. б)гірка. Hierochloa borealis R. et Sch. ЗЮЗО. I. 125.
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.