Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ).
Коханий, -а, -е. 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. 2) = коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? Пан-отченьку ти наш коханий! 4) Обыкновенно съ удар. на первомъ слогѣ: коханий. Взлелѣянный, вырощенный. Тілько що соняшники не кохані, не прохані ростуть собі. Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. Ум. коханенький. Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L.
Понакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Наворовать (во множествѣ). Понакрадалися грошей та й нікому волос з голови не спав.
Пропити Cм. пропивати.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство.
Скаменілий, -а, -е. = скамянілий.
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід.
Трої числ. = троє. Трої гостейки.
