Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловійво

Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва. Мнж. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВІЙВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВІЙВО"
Вощок, -щка, м. Ум. отъ віск.
Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків. Н. Вол. у.
Десяти́нка, -ки, ж. Ум. отъ десятина.
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала. Новомоск. у.
Камізелька, -ки, ж. = камізелок. На паничу камізелька, пристав панич до серденька. Чуб. V. 1168.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать. Желех.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Підвладний, -а, -е. Подвластный. Харьк. у.
Смутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Печалиться. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63).
Трудячий, -а, -е. Трудолюбивый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВІЙВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.