Дохожа́лість, -лости, ж. Пожилыя лѣта. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла.
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ).
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Сапуха, -хи, ж. Сажа.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ум. скоренький, скоресенький.
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати.
