Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловкий

Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Зміев. у. Ловка квіточка. Зміев. у. Ловкий борщ. Сосниц. у. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі. Г. Барв. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВКИЙ"
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Доби́ченька. Макс. (1849) 30.
Докува́ти Cм. доковувати.
Коляка, -ки, ж. = кіл. У иншого сокира за поясом, у того коса на плечі, а другий притяг із колякою. К. ЧР. 258.
Напри́клад нар. Напримѣръ.
Обрядно нар. Подрядъ. Мнж. 187.
Півня, -ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. півня́тко.
Підуст, -та, м. піду́ства, -ви, ж. Рыба. Chondrostoma nasus. Вх. Пч. II. 19.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Товченик, -ка, м. 1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. товченичок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.