Гаду Обыкновенно съ повтореніемъ въ выраженіи: я (він, ти і т. д.) гаду, гаду. Я (онъ, ты и т. д.) болтаю.... Гаду, гаду, а вовк суне. Гаду, гаду, а пси в крупах.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки.
Кальник, -ка, м. Хлѣбная лепешка.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Намоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. намолоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі.
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Мав дещо худобини.
