Галка, -ки, ж. 1) Галка, клуша, corvus monedulus. Ой полети, полети, да чорная галко, да на Дін риби їсти! Чорний, як галка. 2) Небольшой шаръ, шарикъ. Стоїть палка, на їй галка. галки класти, кидати. Баллотировать шарами. 3) мушкатна галка. Мускатный орѣхъ. 4) Родъ хороводной весенней игры. Ум. галонька, гілочка.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ.
2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Крупник, -ку, м. Кашица жидкая изъ крупы. Крупник кулішеві брат.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу.
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога.
Чорнобривець, -вця, м. 1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. 2) Раст. Tagetes erecta. б) Tagetes patula L. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. 3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхів-горіхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спіє-спіє та й вивалиться з гнізда. 4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. 5) мн. Родъ вышивки. Ум. чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик.
