За́пад, -ду, м. 1) Въ выраженіи: за́пад-со́нце — западъ. Від запад-сонця прийшла завала. 2) Cм. єтір.
Згордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. = згордити. Як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя.
Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали.
Повидноті нар. На разсвѣтѣ.
Покрапати, -паю, -єш, гл. Покапать.
Почеп, -пу, м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.
Сідати, -да́ю, -єш, сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Стали вони на коні сідати. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей!
2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Червоне сонечко вже спочивать сідає.
3) Осѣдать, осѣсть.
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю.
Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. То-же, что и ремісник, шпулєр.