Воскрешати, -шаю, -єш, сов. в. воскресити, -шу, -сиш, гл. Воскрешать, воскресить. Чорна корова людей коле, а біла воскрешає.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Квадратовий, -а, -е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати... три великі зали: довгу, квадратову і круглу.
Лава, -ви, ж.
1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. А ні печі, а ні лави. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву.
2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода.
3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. А в нашого пана пшениця як шва. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали.
4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной.
5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг.
6) Часть снаряда лисиці (Cм.).
7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ.
8) Родъ карточной игры. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Усякому мирянину по семеро жидовинів.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Роскрила опухлі очі.
Причісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. причеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха.
