Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег.
Мокри́ця, -ці, ж. 1) Раст. Alsine media. 2) = мокрина.
Облесність, -ности, ж. = облесливість.
Пашниця, -ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Ум. пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром.
