Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати.
Здохля́тина, -ни, ж. = здохлина.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему.
2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись.
Призвести Cм. призводити.
Скирта, -ти, ж. Скирда. А там снопи, а там скирти. Скирта сіна. Ум. скирточка.
Сливина, -ни, ж.
1) Сливовое дерево.
2) Слива. Нема над рибу линину, мясо свинину, ягоду сливину.
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Статкує, то й має.
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.