Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає.
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
За́пно нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Лозівка, -ки, ж. пт. Sylvia palustris.
Навра́титися, -чуся, -тишся, гл. 1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. 2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Вона мене як схопить за шию обіруч.
Скулка, -ки, ж. Ум. отъ скула.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота.
