Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабанча

Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАНЧА"
Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. Рудан. І. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. І. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Проваласатися, -са́юся, -єшся, гл. Прошляться, протаскаться. Копійчини не приніс, а літ чотирнадцять проваласався. Г. Барв. 527.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач. Вх. Пч. II. 14.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Схватати, -та́ю, -єш, гл. Заторопить. Так скоро схватали, шо не успіла і приготовиться. ХС. VII. 424.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.