Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабанча

Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАНЧА"
Бульбиця, -ці, ж. = картопля. Фр. Пр. 129.
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість. Чуб. V. 774.
Іванчик, -ка, м.золотий. Раст. Galium luteum. Шух. І. 21.
Павун, -на, м. 1) = павич. Вх. Зн. 46. 2) Павлиное перо. Шух. І. 128.
Пляшувати, -шую, -єш, гл. У кожевниковъ: очищать овчину отъ мездры. Вас. 153.
Прогнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Роспустити, -ся. Cм. роспускати, -ся.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.