Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

й

Й сз. = і, сз. (Cм.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Й"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Й"
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Тривальний, -а, -е. = тривалий 2.
Укріпити Cм. укріпляти.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар. Федьк. Пов. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова Й.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.