Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йойчик

Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОЙЧИК"
Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Н. п.
Засині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Засинѣть. Засиніли понад Дніпром високі могили. Шевч. 30.
Капель, -пля, м. Одинъ изъ двухъ длинныхъ наушниковъ у капелюхи. Находясь безъ употребленія, каплі отворочены вверхъ шапки и концы ихъ связаны; во время употребленія они опускаются внизъ и завязываются подъ подбородкомъ. Харьк. г.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Н. п.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.  
Предся II, прил. Предъ симъ бывшая. Встрѣчено только въ ж. р. К. ЧР. 426. Предся Русь. К. ЧР. 70. Вбачати в пас щиру предсю Русь. К. Гр. К. 4.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу. Волын. г.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙОЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.