Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Накритни́й, -а́, -е́ Крытый, покрытый. Накритні крамниці.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл.
1) Не радѣть о чемъ.
2) Пренебрегать чѣмъ.
Погарикати, -каю, -єш, гл. Поворчать. Погарикай там, погарикай, — ось я тебе.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Пометаться изъ стороны въ сторону.
2) Покапризничать.
Потікати, -ка́ю, -єш, гл. Течь. Аж слинка в роті потікає.
Ремінний, -а, -е. Ременный, сдѣланный изъ ремня, кожаный. Ремінний пояс. Ремінний батіг.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива.
