Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

циновий

Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОВИЙ"
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. І. 58.
Маґільни́ця, -ці, ж. То-же, что и рубель, — валекъ для катанья бѣлья. Подольск. г. Cм. меґеля 1.
Намітча́ний, -а, -е. Сдѣланный изъ ткани для намітки.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». Г. Барв. 358. 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя. Кобеляк. у.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Подриґувати, -ґую, -єш, гл. Дергать судорожно ногами. Вх. Зн. 51.
Розрізувати, -зую, -єш, сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Убрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИНОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.