Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

циновий

Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОВИЙ"
Бровина, -ни, ж. = брова 1. Писав два дні й дві годині, поки списав дві бровині. Грин. ІІІ. 243.
Вивершити Cм. вивершувати.
Незугарний, -а, -е. Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи. Левиц. Пов. 229.
Одноженство, -ва, с. Единобрачіе.
Передплатник, -ка, м. Подписчикъ. О. 1861. X. 147.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Посудомити, мить, гл. безл. Свести, судорожно стянуть. Щоб тобі руки посудомило. Ном. № 3719.
Хавчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб.
Харчовий, -а, -е. Для съѣстныхъ припасовъ, съ съѣстными припасами. Харчові клунки. Стор. ІІ. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИНОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.