Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беркий, -а, -е. 1) Липкій, клейкій. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до роботи. Съ энергіей работающій, ретивый, рьяный въ работѣ. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384.
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Окладина, -ни, ж. 1) = ощепина. Волч. у. 2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7. 2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка. Угор. МУК. III. 24.
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова. Вх. Лем. 469.
Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.