Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять.
Понадарювати, -рюю, -єш, гл. Надарить (во множествѣ). Родичі башті, так усього їй понадарювали.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина.
Приступатися, -паюся, -єшся, сов. в. приступитися, -плю́ся, -пишся, гл. = приступити. Ой лежить тіло як папер біле, ой ніхто к тілу не приступиться.
Роспльовувати, -вую, -єш, сов. в. росплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють.
Ухиляти, -ляю, -єш, сов. в. ухили́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Наклонять, наклонить.
2) Отклонять, отклонить.
3) Пріотворять, пріотворить. Скоро Дороги двері вхилив, зараз Стефан в серце стрілив. Єдні двері вже утворив, а другії лиш ухилив.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру.