Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залицяння

Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЯННЯ"
Вісьмина, -ни, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмая часть кварты. 3) Раст. Eycium. Мнж. 177.
Лишівка, -ки, ж. Раст. Cantharellus cibarius. Вх. Лем. 432.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль. Вх. Уг. 252.
Мотузо́чок, -чка, м. Ум. отъ мотузок.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Опіяка, -ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Полохатися, -хаюся, -єшся, гл. Пугаться. Як почуєте про войни та бунти, не полохайтесь. Єв. Л. XXI. 9.
Прилемзати, -заю, -єш, гл. Приплестись, притащиться. Насилу прилемзали додому. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИЦЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.