Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залицяйник

Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить. Г. Барв. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЯЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЯЙНИК"
Балабух, -ха, м. 1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго. 2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. Ум. балабушок.
Бачний, -а, -е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. ІІІ. 476.. Cм. обачний.
Булькання, -ня, с. Бульканіе.
Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Н. п.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.  
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Пупник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИЦЯЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.