Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Я люблю тебе рідненько.
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней.
