Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертиголов, -ва, м., вертиголова, -ви, об. Тотъ, кто имѣетъ привычку крутить головой. Вх. Зн. 6.
Звіздо́чка, -ки, ж. Ум. отъ звізда́.
Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться. Ном.
Обтулювати, -люю, -єш, сов. в. обтули́ти, -лю́, -лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Полівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098. 2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.
Потлумлення, -ня, с. Заглушеніе, подавленіе.
Розванятися, -няюся, -єшся, гл. = розбештатися. Це вже розванялось так, шо.... паскудне таке стало. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.