Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Грак І, -ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. ІІ. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Рк. Левиц. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Мир. Пов. II. 70. Собаки його обаранили. Грин. II. 204. Бджоли як обаранили його. Мнж. 113.
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Вх. Лем. 446. Ум. памулка.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш. Мет. 282.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Прокосити Cм. прокошувати.
Сміливий, -а, -е. = смілий. Ном. № 4334.
Удирати, -раю, -єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ. Ном. № 12469. 2) Только сов. в. Ударить. По щоці вдрала. КС. 1887. VI. 469. Удрав долонею з уси мочі. Мир. ХРВ. 63. Удрав по руці добре. Рудч. Ск. І. 195. 3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что ушкварити, уджиґнути. Мкр. Н. 30. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Кв. Козака як удремо! Федьк. 4) удрати штуку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать. Св. Л. 70. 5) удрати рюмка. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.