Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Коляда, -ди, ж.
1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. Будьте здорові з колядою!
2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати.
3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл.
1) Растворять, растворить тѣсто.
2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.
3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці.
4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.
Сцяти, сцю, сциш, гл.
1) Мочить, сцать.
2) = сцати.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться.
Цюди нар. = сюди́. І як він цюди добився.
Шпиця, -ці, ж.
1) Спица.
2) Снарядъ для сниманія коры съ березы.