Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Бантувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить; толкать.
2) Уничтожать.
Гела, -ли, ж. Родъ дѣтской игры.
Гусір, -ра, м. = Гусяр.
Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна.
Затопи́ти, -ся. Cм. затопляти, -ся.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Каломутити, -мучу, -тиш, гл. = каламутити.
Сміїни, ї́н, ж. мн. Свадебный пиръ на четвертый день свадьбы.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє.
