Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Захропты, -плю, -пышъ, гл. Захрапѣть. Захропла на всю хату.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте.
Оселя, -лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. До нашої оселі якийсь москаль припхався. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить.
Паморока, -ки, ж.
1) Туманъ. Паморока упала.
2) памороки забити = запаморочити. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Поручча, -чів, м. мн. Перила.
Посвахатися, -хаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться свахами. Колись ми собі так посвахались. Соколиха собі рада, що з багатим родом посвахалась.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів.
2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла.
Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав.