Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відповідання, -ня, с. Отвѣтъ. Слово это взято изъ слѣдующаго стиха фальсифицированной думы «Битва Чигиринская»: Слухати гетьмана Жолковського одповіданьє. Срезн. Запор. Ст. I. 88.
Гу́ркнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гуркати. 1) Стукнуть, грохнуть. Ганна гуркнула дверми, аж вікна задзвеніли. Левиц. І. 54. Cм. Грюкнути. 2) Крикнуть басомъ. Чого ти кричиш на мене? — гуркнув він басом. Левиц. Пов. 59.
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати. Н. Вол. у.
Зжи́тися, зживуся, -вешся, гл. Сжиться. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный. К. НС. 39.
Непереможний, -а, -е. Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый.
Очмана, -ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш? Ном. № 2799.
Порозводвти, -джу, -диш, гл. То-же, что и розвести, но во множествѣ.
Росплющати, -ща́ю, -єш, сов. в. росплю́щити, -щу, -щиш, гл. 1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі. Левиц. І. 29. 2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать. Ном. № 5892.
Удячен, удячний, -чна, -не Благодаренъ, благодарный, признательный. Гол. III. 283.