Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гармиза, -зи, м. Гарнизонный солдатъ. Чемеричка наряжалась в руб'я, як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка. Мкр. Н. 40.
Духі́вня, -ні, ж. = духівниця. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Кади и кадивай, нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи. Вх. Зн. 23.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Підвеселити Cм. підвеселяти.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку. Подольск. г.
Точитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? Стор. МПр. 92. 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. Мкр. Н. 33. 5) Катиться. Точилися вози з гори. Гол. 6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п'яному) закрутиться, то він так і точиться. Кв. II. 257. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. Харьк. г. 7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. III. 49). А тим часом розмова точиться та точиться. МВ. (КС. 1902. X. 145).
Хотя нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. ІІ. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166.