Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолудистий

Жолуди́стий, -а, -е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛУДИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛУДИСТИЙ"
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Гойдатися, -даюся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти. Шевч. 324.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому. Вх. Зн. 69.
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.
Утятина, -ни, ж. Утиное мясо. Чуб. ІІ. 443. Ум. у́тятинка.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Шиньок Cм. шинк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛУДИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.