Вернивода, -ди, ж.
1) Водоворотъ.
2) м. Сказочный великанъ, но желанію, движеніемъ своихъ усовъ управляющій водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться.
Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене.
Зага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. загада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай.
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі.
Поясок, -ска, м.
1) Ум. отъ пояс.
2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця.
3) Карнизъ (на печкѣ).
4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны.
5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски.
Проситися, -шуся, -сишся, гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ой царь невірний красно ся просит.
Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив.
