Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Cм. драгва.
Зачаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. зачарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано.
Моги́льний, -а, -е. Курганный.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сарана летіла довгою стягою. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. Ум. стяжка, стяжечка.
Фіявка, -ки, ж. 1) = хвіялка. 2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы.
Чехоня, -ні, ж. = чахоня.