Да́ти, -ся. Cм. Давати, -ся.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу.
Пастися, -суся, -се́шся, гл. Пастись. Ой пасіться, мої сірі воли!
Погарець, -рця, м. пт. удодъ.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай.
2) м. = присташ.
3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю.
Репанець, -нця, м. Треснувшій плодъ, хлѣбъ. Огірки-репанці вносять люде в хату та й кладуть під лаву, чи що, щоб полежали ще: більше встаріється насіння.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
