Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Недоліток, -тка, об. Несовершеннолѣтній, недоросль. А панич не знає, з двадцятою недоліток душі пропиває. Шевч. 220. Текля ще недоліток. Св. Л. 133.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік. Черк. у.
Розмірковувати, -вую, -єш, сов. в. розміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсудить, пораздумать, соображать, сообразить. Мені треба розміркувати, скільки стратити. Левиц. Пов. 59.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві. Мет. 47.