Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерлуха

Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛУХА"
А-є, а-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.
Гайстра, -три, ж. Астра, Aster chinensis L.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. Ном. № 1257.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток. О. 1862. IV. 82.
Нетварь, -рі, ж. = некваря. Вх. Зн. 32.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Форкотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.