Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Дурень їсь, Гриню. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Не є кому та донести до милого вісти. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Як би знала, що покине, — була б не любила. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Cм. ниже: бути в оці. 4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. 5) — в квіту. Цвѣсти. 6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. 7) — за відомом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? 6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. 10) будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. 11) будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Будь-лі де. будь-хто. Кто, что нибудь. 12) здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя!
Відпиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відпитися, відіп'юся, -єшся, гл. Напиваться, напиться вдоволь. Знайшли воду, не відіп'ються; тяжко вже їм і дихати.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт.
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Щось наче майнуло поуз вікно. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Ще він грімить, а вже стріла майнула. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Обчикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать, подрѣзать. Рукава трохи обчикрижу.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
