Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Ми́лощі, -щей и -щів, ж. мн. Ласки, любовныя ласки. Ні любощам, ні милощам не йму віри. Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами.
Наспа, -пи, ж. Количество сыпучаго тѣла, насыпанное сверхъ мѣры. З наспою. Съ верхомъ. Брав у-щерть, а віддав з наспою.
Нездібний, -а, -е. Неспособный.
Пиття, -тя́, с.
1) Питье.
2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би.
3) Напитокъ.
Пронудити, -джу́, -диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися.
Сморщик, -ка, м. Названіе одного изъ играющихъ въ шкопирту.
Теслярувати, -ру́ю, -єш, гл. = теслювати.