Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

епнтафія

Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕПНТАФІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕПНТАФІЯ"
Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость. Желех.
Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій. К. (О. 1861. III. 6).
Жовти́ти, -тю́, -тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н. Вол. у.
Крилас, -са, м. Клиросъ. На два криласи не можна співати. Ном.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЕПНТАФІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.