Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
Кавунник, -ка, м. Торговецъ арбузами.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. 2) Лишь только. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus.
Погуторити, -рю, -риш, гл. Поговорить, поболтать. Ідіть, тітко, посидимо, погуторимо.
Посоромити, -млю́, -ми́ш, гл. Посрамить. Народній дух з занепаду підняти, гасителів його посоромити.
Скупердя, -ді; скупердяга, -ги; скупердяй, -дяя, м. Скупецъ, скряга. До чого пас довів ти, бісів скупердяго?
Товпитися, -плюся, -пишся, гл. Толпиться, тѣсниться. Народ товпиться до тебе.
Умикати, -каю, -єш, сов. в. умкнути, -кну, -неш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Тоді хоч умикай із хати. Та й з хати сам умкнув.
