Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися.
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій.
Кашний, -а, -е. Икристый. Кашна риба.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Кортить таки тобі домівка.
Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають.
Переганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. перегнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти.
2) Перегонять, перегнать (водку).
3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой.
4) Наново перепахивать, перепахать поле.
5) переганяти думки. Усиленно думать.
6) — на решето. Очищать, очистить решетомъ.
Полумінь, -ні, ж. = полум'я.
Поросплітатися, -таємося, -єтеся, гл. Расплестись (во множествѣ). Джереґелі і дрібушки ще не пороспліталися.
Приволока, -ки, ж. Рыболовная сѣть.
Стригти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки.
2) Бить. Всіх за все по спині стриг.
3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами.
4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы.
5) — куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить.
