Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяк

Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯК"
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Із'є.. Cм. з'є.
Кнуроватий, -а, -е. Похожій на борова.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Обмолоти, -мелю, -леш, гл. Обмолоть.
Одряпати Cм. одряпувати.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.