Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти?
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока.
Звіра́к, -ка, м. = II. Звір. 2)
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Той луг тріщить, лущить. Лущать, як оріхи під ногами.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Обмахувати, -хую, -єш, сов. в. обмахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обмахивать, обмахнуть, смахнуть.
Пихатий, -а, -е. Спесивый, гордый. В їх пихатому серці нема місця любові ік простим людям.
Слово, -ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Сказав слово та й мовчи. словом займати. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. словами блудити. Бредить. сло́во пити.? Твій брат буде з моїм братом слово пити. додержати, дотримати слова. Сдержать слово. Ум. слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Скажи мені словечечко, серце. Словонька тихого да й не промовиш.
