Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуросвітщина

Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРОСВІТЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРОСВІТЩИНА"
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Замордува́ння, -ня, с. Убійство, смертоубійство.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ. Аф. 435.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Сталевий, -а, -е. Стальной. К. Бай. 73. Сталеві сорочки. К. ЧР. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРОСВІТЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.