Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурування

Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРУВАННЯ"
Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Гусачо́к, -чка́, м. Ум. отъ гусак.
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка. Мет. 164.
Обмацувати, -цую, -єш, сов. в. обмацати, -цаю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Драг. 48. Він обмацав її скрізь.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Екат. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.
Потонути, -ну, -неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.