Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уділяти

Уділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уділити, -лю́, -лиш, гл. Удѣлять, удѣлить, дать. Бог нам дав, і людям вділяймо. Ном. № 4496. Моя ненько, моя матінко? Нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила? Мил. 197. Кому ви (мати мертва) нас уручаєте, кому ви нас уділяєте? Мил. 200 Я й хату їм збудую, і города вділю, і поля дам. Г. Барв. 327. Почали вони з братом ділиться хазяйством і вділили дурневі коростявого бичка. Грин. І. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДІЛЯТИ"
Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium. Вх. Пч. II. 32.
Засипа́ти I, -па́ю, -єш 1) = засинати. 2) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Ном. № 254. 3) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Забывать, забыть что-либо за сномъ, послѣ сна. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво. О. 1861. V. 66.
Парогач, -ча, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Грин. II. 161. Вже примерка, над вечір. Грин. II. ИЗ.
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Сичавиця, -ці, ж. = сочевиця. Грин. ІІІ. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.