Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дути

Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Черном. Дунув вітер по-над ставом. Шевч. 88. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Ном. № 1117. Багатство дме, а нещастя гне. Ном. № 1592. Cм. дуйнути.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТИ"
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Кукурудза, -дзи, ж. Кукуруза. Кукурудза сіється, кукурудза родиться. Чуб. V. Ум. кукурудзка.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі. Рудч. Ск. 2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ном. № 2039. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила. Кв.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.
Телепень, -пня, м. 1) То, что болтается, мотается. Шейк. 2) Колокольный языкъ. Драг. 167. Ном. № 10915. Мнж. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.