Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дути

Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Черном. Дунув вітер по-над ставом. Шевч. 88. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Ном. № 1117. Багатство дме, а нещастя гне. Ном. № 1592. Cм. дуйнути.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТИ"
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Зшумати, -маю, -єш и зшумувати, -мую, -єш, гл. Собрать пѣну при кипѣніи. Вх. Зн. 22.
Передарувати, -ру́ю, -єш, гл. Передарить, раздарить. Передарував багато на своїм віку.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Черк. у. Уже м'ясо послизло. Черк. у. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Котл. Ен. І. 8. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли. КС. 1882. IV. 169.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Сіріти, -рію, -єш, гл. 1) Сѣрѣть. 2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154.
Творитель, -ля, м. = творець. Шевч. ІІ. 260.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.