Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дути

Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Черном. Дунув вітер по-над ставом. Шевч. 88. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Ном. № 1117. Багатство дме, а нещастя гне. Ном. № 1592. Cм. дуйнути.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТИ"
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Н. Вол. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Н. Вол. у. Хоч лунь, а їдь! Н. Вол. у.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у.
Папушник, -ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба. Полт. г.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. ІІ. 118.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Упин, -ну, м. 1) Удержъ, остановка. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. 2) Препятствіе, задержка. Добре було чумакові, як не було ніде впину. Черк. у. Cм. спин.
Шпуйний, -а, -е. О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.