Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурепа

Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕПА"
Вересклеп, -пу, м. = бересклет. ЗЮЗО. I. 123.
Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Леґедува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Довольствоваться. Бідний леґедуєсі (вдовольняєся) стравою, зготовленою або випеченою з кукурудзяної муки. Шух. І. 36.
Оріхолуп, -па, м. = лускогоріх. Вх. Пч. II. 9.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Студняний, -а, -е. Колодезьный. Студняна вода. Вх. Уг. 249.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРЕПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.