Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Лебед. у. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Лебед. у. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Черк. у. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Зміев. у. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова Н. Вол. у. 2) Застрять. Св. Л. 287. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. Шевч. (КС. 1883. II. 406).
Костокрилий, -а, -е. Перепончатокрылый. Через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Марь, -рі, ж. Раст. Chenopodium Botrys L. ЗЮЗО. I. 116.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор.
Поздувати, -ва́ю, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було. Чуб. II. 15.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.