Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Кожухарь, -ря́, м. Портной, шьющій кожухи. Хотин. у.
Кріслатий, -а, -е. = крислатий. В середині церква хороша... і малювання дороге... а над кріслатим лихтарем Дух Святий. Св. Л. 26.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Торбака, -ки, ж. Ув. отъ торба. Н. Вол. у.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ. Шух. І. 33.