Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Дристу́ха, -хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = дрислівка 1.
Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2)п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115.
Лебедаха, -хи, ж. Бѣдняга. Набігається лебедаха, утомиться. Кв. II. 326.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Поріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.