Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубкати

Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБКАТИ"
Виноват, виноватий, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Ном. № 4055. Нехай на себе жалкує виноватий. Ном. № 7067. 2) Должный, должникъ.
Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.
Жребува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Метать жребій. Поділили моє плаття, про одежу жребували. К. Псал. 52.
Полотніти, -ні́ю, -єш, гл. Блѣднѣть, дѣлаться бѣлымъ какъ полотно.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Сім'яний, -а, -е. Сдѣланный изъ коноплянаго сѣмени. Сім'яна олія. Сім'яний макух. Шух. I. 164.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.  
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Царенків, -кова, -ве Принадлежащій царевичу. Мнж. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.