Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряпець

Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЕЦЬ"
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.
Курмаччя, -чя, с. соб. Отрепья, лохмотья. Желех.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Перетягани, -нів, мн. Переходъ гостей отъ тестя къ свекру во время свадьбы; также въ первое воскресенье послѣ свадьбы.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Привчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. привчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Пріучаться, пріучиться. Привчиться до панських звичаїв. Левиц. І. 319.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ростепірчувати, -чую, -єш, сов. в. ростепірчити, -чу, -чиш, гл. 1) Растопыривать, растопырить. Ростепірчила пальці та й показує. Новомоск. 2) Растормошить. Трошки ростепірчила я вузлик і бачила, що там гроші. Новомоск. (Залюб.).
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.