Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ).
2) хата безгуза. Хата безъ сѣней.
Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Вузда, -ди, ж.
1) Узда.
2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго.
Довезти́ Cм. Довозити.
Забреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон.
Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом.
Картівниця, -ці, ж. = картниця.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли.
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
Спілка, -ки, ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.