Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Вицупити, -плю, -пиш, гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі.
Їднаковий, -а, -е. = однаковий.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви.
1) Малое корыто.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Перечитувати, -тую, -єш, сов. в. перечита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Перечитывать, перечитать вновь.
2) Прочитывать, прочесть. Козак листи взявши, та й перечитавши, тяжко здихнув.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Два тиждні хвора прокачалася.
Шулькнути, -кну, -неш, гл. Шмыгнуть. Шулькне веретільниця.
