Бликання, -ня, с.
1) = блимання 1.
2) — очима = блимання 2.
Великанський, -а, -е. Огромный. Батенькові подарунок великанське сито.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? Ой чи журиться отець-мати по мені? Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Не журіться життям вашим.
Зоп'ятитися, -чуся, -тишся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Як скажеш, пісні він тобі віддав, то пан і зоп'яти́ться.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. У о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті.
Отетеріти, -рію, -єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Отетерів з ляку.
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл.
1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ).
2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим?
